Навчання в Німеччині для українців у 2026 році: чесний гайд для батьків

Зміст

1. Чи справді навчання в Німеччині безкоштовне
2. Скільки грошей потрібно на життя студента в Німеччині
3. Віза чи тимчасовий захист: який статус обрати
4. Чи випустять сина з України на навчання
5. Вступ до університету Німеччини після 11 класу: чи визнають атестат
6. Чи можна вчитися в Німеччині англійською без німецької
7. Де житиме дитина: гуртожиток, спільна квартира чи окреме житло
8. Хто допомагатиме дитині в Німеччині
9. Медична страховка, підробіток і стипендії
10. Навчальний рік у Німеччині та план підготовки
11. Часті питання батьків
12. Корисні посилання і джерела

Коротка відповідь для тих, хто поспішає: так, українська дитина може вчитися в державному університеті Німеччини майже безкоштовно. Але «безкоштовно» стосується лише навчання. Житло, їжа, страховка й транспорт коштуватимуть родині приблизно 1000 євро на місяць, і цю суму здебільшого треба підтвердити ще до в’їзду.

Цю статтю я написала для батьків, які зараз сидять вечорами з ноутбуком і намагаються зрозуміти, з чого почати. Тут зібрано те, що зазвичай питають на батьківських зборах і в чатах: скільки це коштує насправді, чи приймуть український атестат, що з тимчасовим захистом після березня 2027 року, чи випустять сина з країни, хто подбає про дитину на місці і де вона житиме.

Проте правила для українців змінюються частіше, ніж для інших іноземців, тож перед кожним важливим кроком звіряйтеся з посольством Німеччини або міжнародним відділом обраного університету.

Чи справді навчання в Німеччині безкоштовне

У 14 з 16 федеральних земель державні університети не беруть з іноземців плату за бакалаврат і більшість магістерських програм. Платити доведеться лише семестровий внесок — зазвичай від 150 до 450 євро раз на пів року.

Що входить у семестровий внесок:

• проїзний на весь регіональний транспорт Німеччини (студентський «Німецький квиток»), з зимового семестру 2026/27 він коштує 226,80 € за семестр;
• внесок у службу підтримки студентів (Студентенверк) — вона керує гуртожитками та їдальнями;
• внесок у студентське самоврядування.

Тепер про винятки, про які мовчать більшість рекламних сайтів.

Баден-Вюртемберг (Штутгарт, Гайдельберг, Фрайбург, Тюбінген, Карлсруе) бере з громадян країн поза ЄС 1500 € за семестр. Але є важливе «але»: студенти з України, які мають дозвіл на проживання за тимчасовим захистом (параграф 24 Закону про перебування), від цієї плати звільнені. Якщо ж дитина їде за звичайною студентською візою, платити доведеться.

Технічний університет Мюнхена (TUM) з зимового семестру 2024/25 бере плату з нових студентів з-поза ЄС — від 2000 до 6000 € за семестр залежно від програми. Інші університети Баварії, зокрема Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, поки що не платні.

Приватні університети коштують від 5000 до 20 000 € на рік. Іноді це має сенс (англійська мова, малі групи), але диплом державного університету в Німеччині цінується не менше, а часто й більше.

Порада батькам: перш ніж подавати документи, відкрийте на сайті університету сторінку про плату для іноземців (шукайте слова «Studiengebühren» і «Nicht-EU»). Там завжди чітко написано, хто платить і хто звільнений.

Скільки грошей потрібно на життя студента в Німеччині

Офіційний мінімум, який держава вважає достатнім, — 992 € на місяць, тобто 11 904 € на рік. Саме цю суму студент з-поза ЄС має показати, щоб отримати візу. На практиці в Мюнхені чи Франкфурті цього ледве вистачає, а в Хемніці чи Магдебурзі можна жити спокійно.

Орієнтовний місячний бюджет:

Проїзд у цій таблиці не враховано, бо він уже оплачений семестровим внеском.

Блокований рахунок: що це і навіщо

Блокований рахунок (Sperrkonto) — це спеціальний рахунок у німецькому банку, на який батьки заздалегідь кладуть усю річну суму, 11 904 €. Після приїзду дитина щомісяця може зняти лише 992 €. Так посольство переконується, що студент не залишиться без грошей посеред семестру.

Що варто знати батькам:

• Відкривають такий рахунок онлайн через спеціалізованих провайдерів — найпопулярніші Expatrio, Fintiba і Coracle. Відкриття коштує близько 50–120 € плюс щомісячна плата кілька євро.
• Суму час від часу підвищують. Перед переказом перевірте актуальну цифру на сайті посольства, бо через стару суму візу можуть не видати.
• Замість блокованого рахунку можна подати офіційну стипендію або гарантійний лист (Verpflichtungserklärung) від людини, яка постійно живе в Німеччині й бере на себе витрати студента.
• Студентам, які вже мають тимчасовий захист у Німеччині, блокований рахунок зазвичай не потрібен — про це в наступному розділі.

Якщо вам потрібна одна цифра для сімейного планування — закладайте 12 000 € на перший рік плюс 1000–1500 € на старт: депозит за житло, перші покупки, квиток.

Віза чи тимчасовий захист: який статус обрати

Для українців є два різні шляхи, і від вибору залежать гроші, документи й плани після березня 2027 року.

Шлях 1. Дитина вже в Німеччині з тимчасовим захистом

Якщо у дитини є дозвіл на проживання за параграфом 24 (тимчасовий захист), окрема студентська віза не потрібна. Блокований рахунок теж. Можна вступати до університету чи підготовчого коледжу і, за певних умов, отримувати державну студентську допомогу (БАфьоГ, про неї нижче).

Але є дата, яку варто обвести в календарі: 4 березня 2027 року. Саме до цього дня ЄС продовжив тимчасовий захист для українців, і Німеччина автоматично продовжила дозволи до тієї ж дати. Що буде далі, станом на жовтень 2026 року остаточно не вирішено.

Що це означає для студента: Міністерство внутрішніх справ Німеччини допускає перехід з тимчасового захисту на студентський дозвіл на проживання (параграф 16b). Мати обидва статуси одночасно не можна. Тож якщо дитина вже вчиться або вступає, варто заздалегідь, ще до весни 2027 року, сходити до відомства у справах іноземців (Ausländerbehörde) і з’ясувати, коли й як переходити на студентський статус. Для цього знадобиться підтвердження фінансування — ті самі 11 904 € на рік.

Шлях 2. Дитина вступає з України

З біометричним паспортом українці можуть перебувати в Шенгені без візи до 90 днів. Для навчання цього не вистачає. Найнадійніший шлях — національна віза типу D для навчання, яку оформлюють у посольстві Німеччини (візовий відділ у Києві) або через його візовий центр.

Що зазвичай просять для студентської візи:

• закордонний біометричний паспорт;
• лист про зарахування від університету або підготовчого коледжу;
• підтвердження фінансування (блокований рахунок, стипендія або гарантійний лист);
• медичну страховку на перші тижні;
• атестат, диплом, мовний сертифікат;
• мотиваційний лист і резюме (не завжди, але часто).

Запис на подачу буває розписаний на місяці вперед. Записуйтеся одразу, щойно з’явилося зарахування, а краще — щойно стало зрозуміло, що вступ реальний.

Важливо: перехідні правила для українців Німеччина кілька разів продовжувала й змінювала. Перед поїздкою перевірте їх на сайті посольства або у Візовому навігаторі Міністерства закордонних справ Німеччини.

Чи випустять сина з України на навчання

Це питання батьки синів ставлять першим, хоча в німецьких брошурах про нього немає ні слова.

З 28 серпня 2025 року чоловіки віком від 18 до 22 років включно (тобто до дня 23-річчя) можуть виїжджати з України під час воєнного стану. Для цього на кордоні потрібні закордонний паспорт і військово-обліковий документ (паперовий або електронний у застосунку). Підстава — постанова Кабміну № 1031 від 26 серпня 2025 року.

Як це впливає на планування:

• Хлопцям до 18 років діють звичайні правила виїзду неповнолітніх: потрібні паспорт і, якщо дитина їде без батьків, нотаріальна згода.
• Від 18 до 22 років виїзд вільний, але військовий облік ніхто не скасовував. Стежте, щоб дані в «Резерв+» були актуальні.
• Після 23 років виїхати можна лише за окремою законною підставою, і навчання за кордоном сама по собі такою підставою не є. Якщо син навчається в Німеччині й йому виповниться 23, повернення додому на канікули може обернутися тим, що він не зможе виїхати назад. Цей ризик варто обговорити в родині заздалегідь.

Правила виїзду в Україні змінювалися не раз. Перед поїздкою перевіряйте актуальну редакцію на сайтах Державної прикордонної служби та МВС.

Вступ до університету Німеччини після 11 класу: чи визнають атестат

Сам по собі український атестат про повну загальну середню освіту не дає права одразу вступити до німецького університету. Причина проста: у Німеччині до вступу вчаться 12–13 років, а в Україні — 11.

Що можна зробити:

1. Відучитися рік в українському виші. Після одного успішно закритого року (для деяких спеціальностей — двох) дитина може вступати до німецького університету напряму. Важливо: в Україні треба вчитися на ту саму або близьку спеціальність, яку дитина обере в Німеччині. Цей варіант популярний ще й тому, що рік можна вчитися дистанційно, залишаючись удома.
2. Піти до підготовчого коледжу (Studienkolleg). Це один рік навчання в Німеччині, після якого складають іспит на визначення рівня знань. Курси розділені за профілями: технічний, медичний, економічний, гуманітарний. Вступають туди з мовою рівня B1–B2, конкурс у державні коледжі чималий.
3. Мати диплом молодшого бакалавра. Він дає право вступати напряму, але лише на споріднені спеціальності. Диплом фахового молодшого бакалавра (колишній технікум чи коледж) такого права не дає — з ним шлях лише через підготовчий коледж.

Увага: атестат, отриманий у фаховому коледжі, у Німеччині не вважається рівноцінним атестату звичайної школи. У такому разі знадобиться рік навчання в українському виші для вступу до підготовчого коледжу або два роки — для прямого вступу.

Для творчих спеціальностей (музика, дизайн, мистецтво) формальні вимоги часто м’якші: головне — портфоліо або вступне випробування.

Як перевірити саме свій випадок

• База даних DAAD про вступні вимоги: daad.de/zulassungsdatenbank — кілька кліків, і видно, які права дає ваш документ.
• Портал myGUIDE показує програми, на які можна вступити з вашим документом.
• Остаточне рішення завжди за університетом, тому напишіть у його міжнародний відділ. Відповідають зазвичай англійською, а часто й охоче.

Чи можна вчитися в Німеччині англійською без німецької

Можна, але вибір значно вужчий. Англомовних програм бакалаврату в Німеччині близько 290, магістерських — близько 1400. Знайти їх можна в базі DAAD «Міжнародні програми»: daad.de/international-programmes.

Чесна порада: навіть якщо програма англійською, вчіть німецьку. Понад 80% іноземних студентів знали її ще до приїзду. Без мови складно знайти підробіток, домовитися з орендодавцем, сходити до лікаря, а після випуску — влаштуватися на роботу.

Які мовні іспити визнають університети

Для програм німецькою мовою зазвичай потрібен рівень не нижче B2.2–C1. Найпоширеніші іспити:

• Тест з німецької як іноземної (TestDaF) — складають у ~500 центрах у 100 країнах, зокрема цифровою версією. Дати: testdaf.de.
• Німецький мовний іспит для вступу до вишу (DSH) — складають безпосередньо в університетах Німеччини: dsh.de/dsh-termine.
• Сертифікат Гете-Інституту C2 — у Києві працює Гете-Інститут, а на його сайті є безкоштовний онлайн-тест рівня.
• Німецький мовний диплом другого ступеня (DSD II) — його отримують у школах-партнерах.
• Іспит telc з німецької рівня C1 для вишів.

Всі іспити платні. Реєструйтеся заздалегідь, бо місця на найближчі дати розбирають швидко.

Зорієнтуватися з рівнем мови допомагає Загальноєвропейська шкала: A — початковий рівень, B — самостійний, C — вільний. A1 означає прості фрази, C2 — майже як рідна мова.

Якщо дитина сумнівається у своїх силах, варто глянути на тест для іноземних абітурієнтів TestAS (testas.de). Він показує, наскільки студент готовий до навчання в Німеччині, а деякі університети враховують його результат при вступі.

Де житиме дитина: гуртожиток, спільна квартира чи окреме житло

Університет не надає кімнату автоматично. Шукати житло доведеться самостійно, і в багатьох містах це найскладніша частина всього переїзду.

Для розуміння масштабу: на всю країну трохи менше 240 000 місць у державних гуртожитках на понад 2,5 мільйона студентів.

Студентський гуртожиток — найдешевше

Кімната в гуртожитку коштує від 250 до 400 € на місяць, зазвичай з меблями й комунальними послугами. Понад 40% іноземних студентів живуть саме там. Гуртожитками керує служба підтримки студентів (Студентенверк), а не університет. Майже 1200 гуртожитків у 170 містах зібрано в пошуковику DAAD: daad.de/wohnheimfinder.

Що батькам варто знати заздалегідь:

• Заявку можна подавати ще до отримання зарахування. Подавайте одразу, черги бувають на кілька семестрів.
• Двомісні кімнати в Німеччині майже не трапляються. Зазвичай це власна кімната зі спільною кухнею та ванною на кількох людей.
• Квартири, розділені за статтю, теж рідкість. Сусідами можуть бути і хлопці, і дівчата.
• Приватні комерційні гуртожитки існують, але коштують помітно дорожче.

Спільна квартира — найпопулярніший варіант

У спільній квартирі (WG) кілька людей знімають житло разом: у кожного своя кімната, кухня й ванна спільні. Кімната коштує в середньому близько 500 €, у Мюнхені — значно більше. Плюс такого варіанту — швидко з’являються друзі й практика німецької.

Окрема квартира на приватному ринку

Це найдорожчий варіант. До того ж німецькі квартири часто здають без меблів, а іноді навіть без кухні: плиту, мийку й холодильник доводиться купувати самостійно.

Для орієнтиру: однокімнатна квартира на 30 м² з комуналкою коштує від 220–400 € у Хемніці, Магдебурзі, Лейпцигу чи Дрездені до 700–800 € у Мюнхені, Штутгарті, Берліні та Франкфурті.

Житло за допомогу

Програма «Житло за допомогу» (Wohnen für Hilfe) поєднує студентів з літніми людьми, у яких є вільна кімната. Замість оренди студент допомагає по господарству: зазвичай година допомоги на місяць за кожен квадратний метр. Платити треба лише комунальні послуги. Міста-учасники: wohnenfuerhilfe.info.

Як не потрапити на шахраїв

Огляди квартир онлайн — улюблене поле для шахраїв. Ніколи не переказуйте депозит за квартиру, яку ніхто з вашої сім’ї чи знайомих не бачив. Особливо насторожуйтеся, якщо «власник за кордоном» і просить гроші через Western Union або подібні сервіси.

Якщо житла поки немає

Домовтеся про тимчасовий варіант на перші тижні: хостел, гостьовий будинок або короткострокова оренда. Обов’язково запитайте міжнародний відділ, чи є в університеті кімнати для тимчасового заселення.

Лайфгак: лише 10% студентів починають навчання в літньому семестрі. Тому навесні житло шукати набагато легше, ніж у вересні.

Реєстрація за місцем проживання

Протягом двох тижнів після заселення треба зареєструватися в міській службі реєстрації. Для цього потрібне підтвердження від орендодавця. Без реєстрації не відкрити банківський рахунок і не отримати дозвіл на проживання, тож уточніть у орендодавця, чи можна буде зареєструватися за цією адресою.

Хто допомагатиме дитині в Німеччині

У кожному університеті є міжнародний відділ (Akademisches Auslandsamt). Це перша адреса з усіх організаційних питань — і до вступу, і після приїзду.

Що ще є на місці:

• Програми наставництва. У багатьох університетах старшокурсники беруть під опіку першокурсників: зустрічають, показують місто, допомагають з документами.
• Служба підтримки студентів (Студентенверк). Гуртожитки, їдальні, консультації з фінансів. Деякі університети пропонують іноземцям пакет «все в одному»: страховка, житло й талони на харчування.
• Безкоштовна психологічна консультація. Вона є майже в кожному університетському місті, часто з можливістю розмови англійською. Для дітей, які пережили війну або тривожаться за рідних удома, це дуже цінно. Підкажіть дитині про неї ще до від’їзду.
• Українські студентські спільноти. У великих університетських містах діють українські студентські товариства та групи в Telegram. Це і підтримка, і швидкі відповіді на побутові питання.
• Студентське самоврядування та університетські гуртки організовують зустрічі для першокурсників на початку кожного семестру.

До чого батькам треба бути готовими

Німецький університет розраховує, що студент — дорослий і самостійний. Відвідування лекцій часто ніхто не перевіряє, графік іспитів студент складає сам, а за допомогою має звертатися першим.

І ще одна річ, яка дивує українських батьків: університет не повідомлятиме вам ні оцінки, ні пропуски. Студенту понад 18, і закон про захист даних не дозволяє ділитися цією інформацією з батьками. Тож домовляйтеся з дитиною про відкритість, а не розраховуйте на дзвінок з деканату.

Медична страховка, підробіток і стипендії

Медична страховка обов’язкова

Без страховки університет не зарахує студента. Студенти до 30 років можуть оформити державну страховку за пільговим тарифом — це приблизно 140–150 € на місяць. Вона покриває лікарів, лікарні та більшість ліків. Стоматологія — лише базова.

Важливо: українська туристична страховка тут не підходить. Для візи на перші тижні можна взяти тимчасову, а після приїзду одразу переходити на німецьку.

Чи зможе дитина підробляти

Студенти зі студентським дозволом на проживання можуть працювати 140 повних або 280 половинних днів на рік. Робота асистентом в університеті до цього ліміту зазвичай не входить. Найпростіший варіант — так звана міні-робота: у 2026 році до 603 € на місяць без податків.

З тимчасовим захистом обмежень на роботу немає.

Але будьмо чесними: покрити всі витрати лише підробітком і при цьому нормально вчитися майже неможливо. Розраховуйте на підробіток як на кишенькові гроші, а не як на основне джерело.

Державна студентська допомога (БАфьоГ)

БАфьоГ (BAföG) — державна допомога на навчання, до 992 € на місяць. Половина — безповоротна, половина — безвідсоткова позика, яку повертають після навчання і не повністю. Студенти з тимчасовим захистом можуть на неї претендувати. Студенти, які приїхали за студентською візою, зазвичай ні. Заявку подають у службу підтримки студентів свого міста.

Стипендії

• Стипендії DAAD — для магістрів і аспірантів, частина програм спеціально для студентів з України. Пошук: daad.de/stipendien.
• Німецька стипендія (Deutschlandstipendium) — 300 € на місяць для успішних студентів, незалежно від громадянства. Подаватися треба у своєму університеті.
• Стипендії фондів — політичних, церковних, корпоративних. Конкурс високий, але українців там охоче розглядають.

Для першого курсу бакалаврату стипендій мало. Тож перший рік родина найчастіше фінансує сама.

Навчальний рік у Німеччині та план підготовки

Навчальний рік ділиться на зимовий і літній семестри. Точні дати кожен виш визначає сам, тому звіряйтеся з сайтом обраного університету.

Університет прикладних наук (Fachhochschule) — це виш з практичним ухилом: менше теорії, більше проєктів і обов’язкова практика на підприємстві. Для багатьох інженерних, економічних і ІТ-спеціальностей це чудовий вибір.

Між семестрами є період без лекцій, але це не канікули в українському розумінні: саме тоді складають іспити й пишуть курсові.

Чекліст для батьків: що і коли робити

Якщо мета — вступ на зимовий семестр, починайте приблизно за 12–18 місяців.

• 12–18 місяців до старту: обрати напрям і 5–10 програм, перевірити вимоги до атестата в базі DAAD, почати або посилити німецьку.
• 9–12 місяців: скласти мовний іспит, перекласти й нотаріально засвідчити документи, вирішити — рік в українському виші чи підготовчий коледж.
• 6–9 місяців: подати заявки (часто через сервіс uni-assist), відкрити блокований рахунок, подати заявку в гуртожиток.
• 3–6 місяців: отримати зарахування, записатися в посольство й подати на візу, оформити страховку.
• 1–3 місяці: знайти житло, купити квиток, зібрати оригінали документів у папку.
• Перші 2 тижні в Німеччині: реєстрація за місцем проживання, банківський рахунок, зарахування в університеті, запис до відомства у справах іноземців.

Часті питання батьків

Корисні посилання і джерела

• DAAD: база вступних вимог
• DAAD: міжнародні програми англійською
• DAAD: пошук гуртожитків
• DAAD Україна: навчання в Німеччині
• myGUIDE: підбір програм
• Блокований рахунок: сума на 2026 рік
• Продовження тимчасового захисту до 4.03.2027 (Берлін, офіційний сервіс)
• Перехід з тимчасового захисту на студентський статус (asyl.net)
• Звільнення українців від плати в Баден-Вюртемберзі (Університет Штутгарта)
• Плата за навчання в Технічному університеті Мюнхена
• Ціна студентського проїзного з зими 2026/27
• Виїзд чоловіків 18–22 років: постанова КМУ № 1031
• Мовні сертифікати для вступу
• Житло за допомогу